Американське видання The Wall Street Journal опублікувало ексклюзивні відомості щодо конфіденційного плану, розробленого Німеччиною для протидії потенційній агресії з боку Росії.
Над цим масштабним документом, що налічує 1200 сторінок, працювала група високопоставлених німецьких офіцерів протягом приблизно двох з половиною років. План деталізує логістику перекидання близько 800 тисяч військовослужбовців НАТО, включаючи німецькі та американські підрозділи, на східний фланг. Він охоплює ключові маршрути — порти, річки, залізничні та автомобільні шляхи — а також стратегії забезпечення постачання та захисту військ під час їхнього просування.
Хоча німецькі чиновники раніше прогнозували, що Росія може бути готова до нападу на НАТО не раніше 2029 року, нещодавні інциденти, такі як шпигунство, диверсії та порушення повітряного простору Європи, вказують на потенційну підготовку до більш ранніх агресивних дій. Експерти також застерігають, що можливе перемир’я в Україні може надати Росії додаткові можливості та ресурси для зміцнення своєї позиції проти країн-членів НАТО в Європі.
Розробники плану переконані, що посилення оборонної стійкості Європи не лише гарантує перемогу в разі конфлікту, але й значно знижує ймовірність його виникнення. Один з провідних авторів стратегії підкреслив: «Наша мета – уникнути війни, чітко давши зрозуміти потенційним противникам, що будь-який напад буде приречений на провал».
Серед значних викликів для німецьких військових планувальників — не лише матеріальні, а й нормативно-правові аспекти. Складні процедури закупівель, жорсткі закони про захист даних та інші норми, створені в мирний час, уповільнюють оборонні процеси. Особлива увага в плані приділяється інфраструктурі, стан якої викликає занепокоєння: за оцінками Берліна, близько 20% автобанів і понад чверть мостів потребують ремонту через хронічне недофінансування. Крім того, німецькі морські порти на Північному та Балтійському морях потребують інвестицій у розмірі 15 мільярдів євро, з яких 3 мільярди призначені для модернізації об’єктів подвійного призначення, зокрема для зміцнення причалів. Ці недоліки в інфраструктурі можуть значно обмежити мобільність військ у разі конфлікту, а деталі цих “вузьких місць” є однією з найретельніше охоронюваних таємниць плану. Також, недосконале законодавство мирного часу ускладнює ефективний захист від диверсій, що є однією з ключових загроз, зазначених у документі.
Попри значні труднощі, Бундесвер демонструє оптимізм щодо досягнутих результатів. Один із співавторів плану зазначив: «Враховуючи, що ми розпочали роботу практично з нуля на початку 2023 року, ми задоволені поточним прогресом. Це надзвичайно складний проект». Водночас, нещодавні стрес-тести виявили подальшу потребу в роботі для повного узгодження планів з реальними можливостями. Головною невизначеністю для планувальників залишається фактор часу.
На цьому тлі, німецький генерал-лейтенант Александр Зольфранк раніше висловив побоювання, що Росія потенційно здатна здійснити обмежені атаки на території НАТО в будь-який момент. У паралельному контексті європейські країни, за повідомленнями ЗМІ, активно обговорюють ефективні механізми реагування на гібридні загрози з боку Російської Федерації.