Прем’єр-міністр Бельгії Барт де Вевер висловив серйозні застереження щодо плану Європейського Союзу використати заморожені російські активи для фінансування допомоги Україні. За його словами, ця ініціатива може мати далекосяжні економічні та геополітичні наслідки, а також поставити Бельгію у вразливе становище.
Як повідомляє видання Euractiv, яке ознайомилося з листом бельгійського прем’єра до президентки Єврокомісії Урсули фон дер Ляєн, Де Вевер назвав пропоновану схему «принципово неправильною». Особливе занепокоєння викликає потенційна шкода для репутації брюссельського депозитарію цінних паперів Euroclear, де зберігається значна частина російських активів.
«Було б несправедливо очікувати, що переваги такої схеми будуть для всіх, тоді як усі витрати та ризики ляжуть на Бельгію», – наголосив Де Вевер у своєму зверненні. Він також висловив подив з приводу, як він назвав, «повного нерозуміння» лідерами ЄС усіх юридичних та фінансових ризиків, пов’язаних з цим планом.
Бельгійський прем’єр зазначив, що Єврокомісія досі не надала жодного проєкту юридичного тексту, а нещодавно представлений «документ з варіантами» ігнорує ключові занепокоєння Бельгії. Він попередив, що поспішне впровадження плану може спровокувати інвесторів до продажу облігацій ЄС або виведення коштів з Euroclear та інших європейських інституцій, що, своєю чергою, «посилить системні ризики» та може дестабілізувати євро.
Барт де Вевер висунув низку умов для підтримки ініціативи: країни ЄС мають негайно та колективно надати ліквідність для покриття суми, що зберігається в Euroclear, у разі скасування санкцій проти Москви; розділити тягар потенційних юридичних викликів; а інші західні країни, які володіють російськими активами, повинні взяти на себе зобов’язання щодо аналогічних домовленостей.
В якості альтернативи він запропонував країнам ЄС надати пріоритет невитраченим коштам з поточного семирічного бюджету. Крім того, прем’єр Бельгії застеріг, що швидке впровадження схеми може перешкодити майбутнім мирним переговорам між Україною та Росією, змушуючи ЄС фактично «перешкоджати досягненню остаточної мирної угоди».
Де Вевер вважає, що ЄС має обрати один із двох шляхів: або зберегти активи замороженими до завершення війни для підтримки відновлення, або використати їх зараз для фінансування військових потреб України, але не обирати обидва варіанти одночасно.
Раніше ЗМІ повідомляли про розробку «плану Б» європейськими країнами на випадок, якщо угоди щодо використання заморожених активів РФ для репараційної позики Україні досягнуто не буде. Європейська Комісія продовжує роботу над проєктом надання Україні «репараційних позик» на базі заморожених активів Росії у 2026-2027 роках, попри триваючі дискусії щодо мирного плану.