Кирило Дмитрієв, представник Росії, під час зустрічей зі Стівом Віткоффом, спеціальним посланцем тодішнього президента США, та Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа, активно пропагував ідею взаємовигідної двосторонньої співпраці після закінчення конфлікту в Україні.
Ця інформація стала відома завдяки розслідуванню The Wall Street Journal, на яке посилається видання “Європейська правда”.
Згідно з даними, отриманими WSJ від численних джерел, жовтневі переговори у Маямі між представниками США та Росії охоплювали значно ширше коло питань, аніж лише врегулювання російсько-українського конфлікту. Зокрема, учасники дискусій обговорювали перспективи відновлення російської економіки після завершення війни, наголошуючи на пріоритетній ролі американських компаній порівняно з європейськими.
Публікація підтверджує раніше озвучені медіа-припущення про те, що Кирило Дмитрієв відіграв ключову роль у розробці початкового 28-пункттового “мирного плану”.
На зустрічі Дмитрієв, як стверджується, висунув пропозицію використати 300 мільярдів доларів заморожених російських активів, що знаходяться в Європі, для спільних американсько-російських інвестиційних проєктів та для відбудови України під лідерством США.
Також, за його словами, американський та російський бізнес могли б спільно займатися розвідкою цінних мінералів в Арктичному регіоні. Він переконував, що така співпраця відкриє “необмежені перспективи” для обох країн, навіть згадуючи про потенційну спільну місію на Марс за допомогою технологій SpaceX.
Неназвані представники західних безпекових кіл вважають, що ці зустрічі у Маямі стали своєрідною кульмінацією стратегії Кремля, розробленої напередодні можливого другого терміну Трампа. Метою цієї стратегії було обійти традиційні механізми національної безпеки США та переконати Трампа бачити в Росії не противника чи військову загрозу, а джерело широких можливостей.
Як зазначає видання, такий підхід, схоже, знайшов відгук у бізнесменів Віткоффа та Кушнера, які, подібно до Трампа, вважають, що економічні інтереси мають пріоритет над державними кордонами.
Сам Віткофф у коментарі для WSJ наголошував на величезних ресурсах та територіях Росії, висловлюючи сподівання на майбутнє партнерство між США, Росією та Україною. Спецпосланець Трампа тоді заявляв: “Якщо ми реалізуємо все це, усі сторони будуть процвітати і брати участь у процесі, що природним чином стане запорукою запобігання новим конфліктам у регіоні”.
Дмитрієв у розмовах з Віткоффом та Кушнером відверто висловив бажання Росії бачити саме американські, а не європейські інвестиції, аргументуючи це тим, що європейські лідери “наговорили багато нісенітниці” щодо “мирних ініціатив”.
Автори публікації зауважують, що історія ще має дати відповідь, чи використовував Путін такий підхід з метою справжнього завершення війни, чи ж це був лише маневр для загравання зі США, щоб виграти час та затягнути конфлікт, в якому він розраховує на повільну, але неминучу перемогу.
Деякі джерела видання припускають, що готовність Кремля до переговорів про припинення війни підтверджується тим фактом, що підсанкційні російські олігархи, зокрема Геннадій Тимченко, Юрій Ковальчук та брати Ротенберги, нібито таємно направляли своїх представників до американського бізнесу для обговорення можливої співпраці у сфері видобутку рідкісноземельних металів та енергетики, включаючи ідею відновлення роботи “Північних потоків”.
Відомо також, що компанія Exxon Mobil, ще до введення санкцій Трампом, проводила зустрічі з представниками “Роснєфті”, виявляючи зацікавленість у відновленні спільного видобутку газу на Сахаліні, за умови відповідного політичного погодження.
Проте, як наголошується у статті, відсутні докази того, що Віткофф, Білий дім або Кушнер були обізнані з цими взаємодіями або брали в них участь.
Джерела видання також повідомили, що перед серпневою зустріччю Путіна і Трампа на Алясці, європейські розвідувальні служби надали високопосадовцям кількох європейських країн звіт про економічні плани, які обговорювали представники Трампа з Росією, включаючи спільний видобуток арктичних мінералів. Ця інформація викликала шок у європейських чиновників.
Варто зазначити, що раніше цього тижня The Wall Street Journal вже публікував матеріал, що реконструював події навколо розробки 28-пунктового “мирного плану” для припинення російсько-української війни.
Минулими вихідними делегації України та США зустрілися в Женеві для обговорення початкового проєкту “мирного плану” та внесення до нього поправок.
Українська делегація під керівництвом Рустема Умєрова у суботу вирушила до США для чергового раунду переговорів. За даними Bloomberg, українські представники планували зустрітися у Флориді зі спецпосланцем президента США Стівом Віткоффом та Джаредом Кушнером, зятем Дональда Трампа.
Більш детальний аналіз цієї теми представлено у статті: “Мир на умовах Європи. Як США змінюють угоду про перемир’я та що стає головною проблемою.”