Європейський Союз та його союзники ще мають у своєму арсеналі дієві механізми для посилення економічного тиску на Російську Федерацію, причому деякі з них не вимагають одностайного схвалення всіх країн-членів.
Про це заявив заступник міністра закордонних справ України Андрій Сибіга, виступаючи у Брюсселі перед журналістами “Європейської правди”.
Під час своєї участі у засіданні Ради Україна-НАТО (РУН), що відбулося в рамках міністерської зустрічі Альянсу, Сибіга підкреслив, що обговорення значної частини цього заходу було присвячене способам посилення впливу на агресора з метою наближення “справедливого миру”.
Він акцентував на критичній необхідності синхронізації санкційних заходів, що застосовуються різними державами.
Міністр пояснив, що всі ключові партнери України, включаючи Японію, Канаду, Нову Зеландію, Австралію, Велику Британію та Сполучені Штати, повинні діяти в єдиному санкційному полі. Як приклад він навів ситуацію з так званим “тіньовим флотом” танкерів: одні країни запровадили обмеження проти близько 600 суден, тоді як інші – лише проти 150. Така розбіжність створює лазівки, якими активно користується російський агресор.
Сибіга також поділився оцінками щодо поточного стану російської економіки під тиском міжнародних санкцій.
За його словами, прогнози вказують на те, що наступного року економіка Росії увійде у фазу стагнації, яка згодом переросте в рецесію. З огляду на це, він наголосив на важливості подальшого нарощування тиску через нові пакети санкцій та введення митних тарифів.
Міністр зазначив, що митний тиск є інструментом, який Євросоюз ще не задіяв повною мірою. Він підкреслив, що такий крок матиме значний економічний ефект, особливо враховуючи, що, за наявною інформацією, “деякі країни Європейського Союзу продовжують імпортувати товари з Росії”.
Сибіга акцентував, що для впровадження тарифів або тарифної політики, спрямованої на обмеження торговельних відносин з Росією, у межах ЄС не потрібна одностайна згода всіх членів. “Саме тому важливо активно використовувати цей інструментарій”, – додав він.
Відомо, що ухвалення санкційних рішень у Євросоюзі часто стикається зі значними труднощами, зокрема через блокування або уповільнення процесу з боку Угорщини.
Хоча заступник міністра не назвав конкретних країн у контексті застосування митного тиску, а також уник прямої згадки Угорщини, говорячи про необхідність одностайності, він зауважив, що “існує низка держав, які підтримують такий підхід”.
Крім того, Сибіга наголосив на невідкладній потребі розробити механізм для використання заморожених російських активів з метою фінансування нагальних потреб України.
Варто нагадати, що раніше вже з’являлася інформація про наміри Євросоюзу включити Росію до “чорного списку” через факти відмивання грошей.
Водночас, Угорщина демонструє намір оскаржити у судовому порядку заборону на імпорт російських енергоносіїв.
Рішення щодо повної заборони імпорту нафти, газу та вугілля з Росії очікується найближчим часом. Ця міра є вкрай важливою, адже щомісяця Євросоюз продовжує сплачувати РФ близько 1,5 мільярда євро за ці енергоресурси.