Згідно з повідомленнями Bloomberg, Пакистан активно пропонує свої послуги як посередник для сприяння мирному врегулюванню конфлікту між Сполученими Штатами та Іраном.
Інформаційне агентство Bloomberg, посилаючись на власні джерела, вказує, що фельдмаршал Асім Мунір, головнокомандувач збройних сил Пакистану, вже провів телефонні розмови з президентом США Дональдом Трампом. Метою цих контактів є пошук механізмів для деескалації напруги та встановлення миру. Зазначається, що Мунір спілкувався з Трампом у понеділок. Крім того, Пакистан висловив готовність надати свою столицю, Ісламабад, як нейтральний майданчик для можливих переговорів. Спеціальний посланник президента Трампа, Стів Віткофф, відіграє важливу роль у цих дипломатичних зусиллях.
Пакистан спирається на свої міцні відносини з президентом Трампом, а також на давні зв’язки з сусіднім Іраном та впливовими регіональними гравцями, такими як Саудівська Аравія. Прем’єр-міністр Пакистану Шехбаз Шаріф також провів розмову з іранським президентом Масудом Пезешкіаном у понеділок, підкресливши солідарність та закликавши до зниження градусу напруженості.
Активізація пакистанської дипломатії в регіоні Перської затоки пов’язана з посиленням бойових дій, що призвело до серйозної енергетичної кризи. Це, зокрема, викликало значний дефіцит газу в Південній Азії. Оскільки близько однієї п’ятої світових поставок нафти та скрапленого природного газу проходить через Ормузьку протоку, її фактичне закриття з початку конфлікту має критичні наслідки. Для Пакистану, який імпортує майже весь обсяг сирої нафти, нафтопродуктів та ЗПГ з країн Перської затоки, стабільність у регіоні є життєво важливою.
Раніше цього тижня, у понеділок, президент США Дональд Трамп заявив про призупинення військових операцій проти іранських електростанцій та енергетичної інфраструктури на п’ять днів, посилаючись на нібито “продуктивні” переговори з Тегераном. Однак Іран оперативно спростував ці твердження, заперечивши будь-який прямий діалог зі Сполученими Штатами та назвавши заяви Трампа спробою стабілізувати ціни на енергоносії, які значно зросли через триваючий конфлікт на Близькому Сході.