Ольга Решетилова, військовий омбудсман, наголошує, що питання чітких термінів служби для військовослужбовців та подолання самовільного залишення частин не може бути вирішене без інтенсифікації мобілізаційних заходів.
Про це вона заявила в інтерв’ю «РБК-Україна», записаному наприкінці березня та оприлюдненому 6 квітня.
За словами Решетилової, в Офісі омбудсмана вже створено робочу групу для дослідження шляхів встановлення конкретних термінів служби. Вона підкреслює критичну важливість «права на визначеність» для військових, адже постійна невизначеність призводить до вигорання, деморалізації та навіть депресії, особливо серед тих, хто служить з 2014 чи 2022 року.
Омбудсман пояснює, що хоча на перший погляд розрахунок необхідної кількості мобілізованих для заміни може здатися простою математикою, реальна формула значно складніша. Вона повинна враховувати принципи справедливої мобілізації, що тісно пов’язано з питаннями справедливого бронювання та боротьби з корупційними схемами.
Решетилова також акцентує увагу на послідовності дій: коли знову порушується питання посилення відповідальності за самовільне залишення військової частини (СЗЧ), вона наполягає на тому, що спочатку необхідно посилити відповідальність для ухилянтів, і лише потім – за СЗЧ. Вона зазначає, що несправедливо, коли вся відповідальність та обмеження лягають на військовослужбовців, тоді як значна частина суспільства не відчуває цих обмежень та своєї відповідальності.
Багато військовозобов’язаних ухиляються від служби саме через страх невизначеності. Якщо ж їм запропонувати чіткі терміни служби, наприклад, 2 або 3 роки, це дозволить людям планувати своє життя. Однак Решетилова попереджає, що легких рішень у цьому питанні не буде, і суспільство має бути готовим до непопулярних кроків. Вона підкреслює, що неможливо нескінченно «паразитувати» на ресурсах одних і тих самих людей.