Спроби української влади прискорити процес інтеграції до Європейського Союзу призвели до зростання напруженості у відносинах із європейськими партнерами. Про це повідомляє Financial Times з посиланням на свої джерела.
За даними видання, Брюссель та ключові столиці ЄС наразі не готові забезпечити швидкий вступ України. Зокрема, Франція та Німеччина пропонують так званий поетапний підхід: Україна могла б отримувати частковий доступ до певних механізмів та «символічні» переваги в обмін на реалізацію конкретних реформ. Проте така модель передбачає, що шлях до повноправного членства може тривати щонайменше десять років.
Президент Володимир Зеленський категорично відкидає варіант «символічного» членства, наголошуючи на необхідності справедливого підходу. За словами джерел, українська дипломатія отримала вказівку не вести переговори щодо компромісних варіантів і наполягати виключно на повному вступі до спілки.
У свою чергу, європейські посадовці зазначають, що процес розширення має ґрунтуватися на фактичних досягненнях. У ЄС висловлюють стурбованість тим, що темпи внутрішніх реформ в Україні сповільнилися, особливо в питаннях боротьби з корупцією та верховенством права. Також Брюссель звертає увагу на затримки у впровадженні законодавства, необхідного для доступу до енергетичних і промислових ринків ЄС.
Окремим пунктом суперечок стало прохання ЄС підвищити податки для бізнесу як умову отримання частини кредиту на суму 90 млрд євро. В Києві вважають, що такі заходи стануть надмірним тягарем для національної економіки.
Німеччина також пропонує альтернативний формат: надати Україні можливість брати участь у засіданнях Європейської ради без права голосу та взаємодіяти з Європарламентом, поки триває основний процес підготовки до членства.