Сполучені Штати запровадили нові обмежувальні заходи проти низки високопоставлених чиновників Куби та ключових державних структур. Під удар потрапили як керівні особи в уряді та парламенті, так і силовий блок країни.
Згідно з рішенням адміністрації, санкції накладено на міністерку зв’язку Майру Аревіч Марін, голову Національної асамблеї Хуана Естебана Ласо Ернандеса та заступника міністра Революційних збройних сил генерала Хоакіна Кінтаса Сола. Окрім окремих осіб, під обмеження потрапили цілі відомства: Директорат розвідки (DI), Міністерство внутрішніх справ та Національна революційна поліція (PNR). Останню Вашингтон прямо звинувачує в жорстокому придушенні протестів та використанні мобільних в’язниць.
«Понад 60 років кубинський режим ставив свою комуністичну ідеологію та власне збагачення вище за добробут своїх громадян… Сполучені Штати продовжуватимуть вживати заходів для протидії кубинському режиму та тим, хто допомагає елітам наживатися, поки народ страждає», — йдеться в офіційній заяві Держдепартаменту.
Ці кроки відбуваються на тлі серйозної напруженості між країнами. Раніше в ЗМІ з’явилася інформація про те, що Гавана нібито придбала понад 300 військових дронів (імовірно, російського та іранського виробництва) для можливих ударів по американській базі в затоці Гуантанамо та місту Кі-Вест у Флориді. У відповідь міністр закордонних справ Куби Бруно Родрігес назвав ці дані фальсифікацією, метою якої є виправдання економічного тиску та потенційної агресії США.
Загальна стратегія Вашингтона зараз спрямована на максимальний тиск на режим на острові. Це включає блокування постачань нафти з Венесуели, що вже спричинило енергетичну кризу на Кубі, а також розширення санкцій проти ключових секторів економіки та іноземних банків, що працюють з Гаваною.
Окремим епізодом протистояння може стати кримінальний переслідування колишнього лідера Куби Рауля Кастро. Міністерство юстиції США планує висунути йому звинувачення у справі щодо збиття літаків гуманітарної місії Brothers to the Rescue, що сталося ще у 1996 році.