Спроби Володимира Путіна під час останнього візиту до Пекіна отримати від Сі Цзіньпіна згоду на будівництво масштабного газопроводу «Сила Сибіру-2» виявилися марними. Як повідомляє The Washington Post, російський лідер розраховував на схвалення проєкту, який дозволив би постачати до Китаю до 50 мільярдів кубометрів газу щороку, проте переговори не принесли очікуваного результату.
Офіційний Кремль намагається підтримувати позитивний фон. Речник Дмитро Пєсков запевнив, що сторони нібито мають «загальне розуміння» параметрів та маршруту майбутньої труби, проте визнав, що конкретні терміни запуску наразі відсутні, а низка деталей потребує подальшого узгодження.
Насправді ситуація виглядає критично для Москви. Будівництво такого об’єкта може затягнутися на 8-10 років і потребує колосальних інвестицій. Наразі Пекін віддає перевагу збільшенню закупівель через вже діючий газопровід «Сила Сибіру-1», що фактично блокує плани Росії щодо швидкого освоєння нових ринків збуту.
Аналітики також зазначають, що на відносини впливає інший фактор: Москва занепокоєна тим, що Китай продовжує постачати компоненти для українських безпілотників. Це дозволило ЗСУ значно наростити виробництво дронів за останній рік, попри те, що сама РФ також залежить від китайських технологій.
Попри економічні розбіжності, публічно лідери продовжують демонструвати «стратегічне партнерство». У спільних заявах вони засудили «односторонню гегемонію» США та розкритикували політику Вашингтона, намагаючись підкреслити свою солідарність перед світовим співтовариством.