Журналісти видання Kyiv Independent викрили сумнівну схему роботи руху опору «Жовта стрічка», який отримував значне фінансування від урядів Канади та Великої Британії, водночас ігноруючи безпеку своїх учасників на окупованих територіях.
Приховування реальних втрат
З’ясувалося, що організація свідомо заперечує масштаби репресій проти своїх активістів. Попри публічні заяви про арешти та вбивства у 2022–2023 роках, у відповідь на запит журналістів «Жовта стрічка» визнала лише «поодинокі випадки затримань». Проте документи українських військових за 2023–2025 роки свідчать про протилежне: зафіксовані випадки катувань, зґвалтувань та смертей.
Серед трагічних історій — 24-річна дівчина з Мелітополя (учасниця руху «Зла Мавка»), чиє тіло знайшли лише через два місяці після зникнення, а також кримська татарка Ксенія Світлишина, засуджена російським судом до 13 років ув’язнення за діяльність у русі.
Критичні помилки в безпеці
Спеціалісти вказують на грубі порушення цифрової гігієни. Рекрутинг активістів здійснюється через Telegram-бот, що в умовах тотального моніторингу трафіку російськими спецслужбами є вкрай ризикованим. Журналісти помітили, що інструкції з безпеки не є обов’язковими для перегляду, а за виконання небезпечних завдань (наприклад, публікація даних про дислокацію військ РФ) користувачі не отримують жодних попереджень.
Навіть «безпечні» завдання, як-от фотографування української символіки, призвели до арештів. Так, Сєвіль Вєлієва була затримана в Мелітополі, оскільки російські спецслужби легко визначили геолокацію її знімків та відстежили її за камерами відеоспостереження.
Фінансова сторона питання
За розслідуванням, підтримкою «Жовтої стрічки» та «Злої Мавки» займалася британська компанія IN2 з офісом у Дубаї. Кошти надійшли від канадського уряду (понад 2,3 млн канадських доларів за два роки) та Великої Британії (кілька сотень тисяч фунтів у 2025 році).
Представник ГУР Україيни прямо заявив, що організатори руху отримують прибуток, фактично наражаючи людей на смертельну небезпеку. За оцінками фахівців, реальні витрати на функціонування руху могли не перевищувати 20 тисяч доларів на місяць, що створює питання щодо ефективності використання західних коштів.
Британська сторона припинила фінансування після того, як виникли серйозні сумніви щодо безпеки учасників та цільового використання грошей платників податків.