Сполучені Штати зафіксували історичний пік експорту нафтопродуктів. Основним рушієм такого зростання став критичний дефіцит енергоресурсів у країнах Азії та Європи, що виник внаслідок війни в Ірані. Ця ситуація відкрила перед американськими нафтогазовими гігантами можливості для отримання колосальних надприбутків.
За свіжими даними Управління енергетичної інформації США (EIA), щотижневий обсяг поставок бензину, дизельного та авіаційного пального перевищив 8,2 мільйона барелів на добу. Це на 20% більше, ніж за аналогічний період минулого року.
Економічний ефект від такого попиту є вражаючим: за умови стабільно високих цін, американські енергетичні компанії можуть заробити додаткові 60 мільярдів доларів до кінця поточного року.
Цей тренд став частиною глобальної трансформації ролі США на ринку. Вперше з часів Другої світової війни країна перетворилася на нетто-експортера сирої нафти. Ще десять років тому ситуація була протилежною — Штати входили до числа найбільших світових імпортерів ресурсу.
Проте успіхи на зовнішніх ринках створюють серйозні політичні виклики для адміністрації Дональда Трампа. Через масове вивезення пального внутрішні ціни в США зросли, і середня вартість одного галона бензину досягла чотирирічного максимуму — 4,53 долара. Це вже викликає незадоволення серед виборців.
Хоча Білий дім офіційно заявляє про намір продовжувати підтримку союзників у Європі та Азії, експерти попереджають: внутрішній тиск може змусити владу переглянути політику відкритого експорту.
Особливе занепокоєння викликає стан стратегічних запасів. Джефф Каррі, старший радник з енергетики компанії Carlyle, наголошує, що інтенсивні продажі призводять до швидкого виснаження резервів. За його словами, реальний дефіцит настає не в момент зупинки поставок, а саме тоді, коли закінчуються внутрішні запаси.