Європейська комісія активно розглядає альтернативні джерела фінансування для так званих “репараційних позик” Україні. Це відбувається на тлі відмови Європейського центрального банку (ЄЦБ) надавати необхідну ліквідність під заставу заморожених російських активів. Основною причиною такого пошуку є необхідність мати резервні кошти на випадок, якщо ці заморожені активи згодом доведеться повернути Центральному банку Росії.
Як повідомила головна речниця Єврокомісії Паула Піньо, Єврокомісія наразі веде діалог з ЄЦБ, обговорюючи можливі варіанти дій щодо механізму “репараційних позик”. Вона підкреслила критичну важливість забезпечення необхідної ліквідності для покриття потенційних зобов’язань з повернення активів, зокрема російському Центробанку. Це є обов’язковою передумовою для того, щоб Європейський Союз, його держави-члени та приватні організації завжди могли дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань.
Паула Піньо зазначила, що з огляду на позицію ЄЦБ, Єврокомісія “шукає альтернативні рішення”, що є частиною ширшої роботи над питанням репараційних позик.
Раніше стало відомо, що Європейський центральний банк відхилив пропозицію щодо надання Україні близько 140 мільярдів євро, використовуючи як заставу російські активи, які були заблоковані у бельгійському депозитарії Euroclear. Також Бельгія висловила застереження щодо запропонованої Єврокомісією схеми “репараційних позик”, вказуючи на її можливі недоліки та відсутність врахування раніше озвучених зауважень.
У світлі цих обставин, європейські країни вже розробляють “план Б”. Метою цього плану є забезпечення безперебійного фінансування України на початку 2026 року, навіть якщо не буде досягнуто остаточної згоди щодо використання заморожених російських активів.